ни хоче іти, бо в тії хаті смирдит. Пішла вона до попа, і піп ни хоче іти. І вона наймила коні і сама завезла на цвинтар, і поховала. Приїхала додому, зачинає палити, а чорт виліз з нєца. І вона думала, що то батько, і зачала до него сміяти. І той чорт назад пішов в комін, і каже єї: „Ни пали пь[є]цку!“ А тая знов роспалила. І чорт вискочив, та на нюю, і задусив єї. І всі троє єдного дня померли.
Гаврилівский мужик Фугела росказує, що назад тому з 15 літ, він їхав з поля і на гостиньцу здибає єго якись пан, гарно вбраний (а то було вечером) і каже му: — „Їдь зо мною до Кам'яньця, дам ти три рублі!“ — „Ну, каже, сідай!“ Поїхав з ним. Той каже: „Заїзди просто до жидівскої школи!“ І каже: „Чикай же ту, доки я не вийду!“ Сам пішов до школи; а тогди був в жидів Судний день, і вони всі були в школі. І так через годину виводит звідтам жида, посадив на віз і каже: „Їдь туда, де-сь мене найшов!“ Той приїхав, став. Думав, щоби вони вставали. Оглядаєся, — нема нікого. Поглядів, чи гроші є; але вони були. І то ніц іншого, тілько чорт жида вхопив на Судний день.
Другий мужик росказовав, що він їхав вечіром на Судний день до Оринина, але, за Янчилізкою коршмою, здибав єго якись чоловік з великою торбою на плечах і каже: „Підвези мене до Довжецкої коршми!“: Той каже: „Сідай!“ Приїхали, недалеко болотів за Жабинецким лісом, — каже: „Чикай-но, я піду трохе!“ Той став. Пішов до болота, а торбу лишив. Мужик скоро до торби подивився, а там живий жид сидит. То й вже чикає, що́ то буде. Той прийшов від болота, дав му на горілку, а торбу взяв, і як перикинувся віхром, то аж очерет і вода стогнала, — така втіха була, що жида вхопив!
В селі сидів орендар, але на Судний день вибрався до міста, може за штири милі. А мужик на Судний день пішов в ліс за дровами. Дивится: а орендар з віхром так біжит [через] очерета і болота, що трудно єго дігнати. Той якось єго перебіг і лап за руку і задержав: „А ви що, каже, пані арендару, так біжете? Якесь вас лихо несло в болото?“ — „Ні, боже борони! Я собі прохожуюсь!“ — „Деж та проходка? та то штири милі від міста!“ — „От мовчіт! То щось мене взяло і несло, а я сам не знаю куди!“
