і для вимірювання відстаней між містами. Вона і називалась мірною верстою. А верста в 500 сажнів стане єдиною російською верстою лише у XVIII ст. При цьому вона змінила своє значення з 1080 м на 1066,8 м. Ця цифра і фігурує в усіх сучасних довідниках.
Якщо навіть історики помиляються при визначенні різних одиниць вимірювання, то що ж казати про краєзнавців. По собі знаю, як непросто визначити скільки кілометрів містить «днище», або «день на коні», чи скільки гектарів землі містить площа в 10 четів тощо.
Я ж краєзнавець-любитель, який працює метрологом. Звісно, що я не є спеціалістом з давніх мір, однак мені легше розібратися у цьому питанні. От і виникла думка, написати про ті одиниці вимірювання, які траплялися мені в моїй краєзнавчій практиці, пов'язаній з Придінцевим Порубіжжям. Книжок чи публікацій з історії метрології на теренах України небагато. Але і в них не враховані особливості нашого регіону, який завжди був окраїною будь-якої адміністративної одиниці. Однак, на відміну від Правобережжя чи Гетьманщини, він знаходився під сильним впливом Московської держави, тож і одиниці вимірювання тут відрізняються від тих, якими користувалися на інших територіях сучасної України. Це, здається, перша спроба поговорити про вимірювання саме на цій території.
Сподіваюсь, що ця книга, яка містить ще й чималий довідковий матеріал, зацікавить колег — краєзнавців і метрологів, а також усіх небайдужих до історії своєї малої батьківщини.
