Слово «вершок» ми використовуємо у прислів'ях: від горшка три вершка, а вже укажчик, або борода з вершок, а слів мішок тощо. Можна зрозуміти, що вершок — величина мала.
Словом вершок ми й сьогодні користуємось, навіть не знаючи напевне, скільки це буде в сучасних одиницях вимірювання. Якщо зерно насипати у відро «з вершком», то цей надлишок і буде вершком. Складіть разом два пальці, вказівний і середній, їх ширина і є вершок. У ті часи, коли перст (палець) становив 22,4 мм, вершок складав 44,9 мм, що було трішки більше розміру двох вказівних пальців, мабуть тому, що середній палець товщий від вказівного.
Таким приблизним цей розмір був десь до середини XVI століття, коли вершок «прив'язали» до ліктя і він почав дорівнювати 4,5 см. Використовувалися і долі вершка — піввершка (1/2) і четьвершка (1/4). При Петрі I разом з кораблебудуванням у Росію активно почали проникати голландські і англійські одиниці фут і дюйм, які витісняли російські одиниці. Спершу, коли будували малі кораблі, активніше впроваджувався голландський дюйм рівний 25,7 мм, але скоро Петру I знадобились великі кораблі. В їх виробництві неперевершеними майстрами були англійці. Тож перемогли розміри англійського фута (304,8 мм) і дюйма (25.4 мм), хоча слово дюйм — голландського походження («великий палець руки»). В результаті «боротьби» з дюймами вершок зменшився до 44,4 мм, що становило 1 3/4 англійського дюйма. Він зберігся в текстильній промисловості і в деяких інших галузях, де вершок становив 1/16 аршина і дорівнював 44,45 мм. У XIX ст. його розмір уточнили до 44,38 мм. Таким він лишався до впровадження метричної системи мір.
