Як видно з наведеного прикладу, визначення розмірів давніх мір — не проста справа, вона вимагає значних зусиль науковців.
Саме слово «сажень» походить від дієслова «сягать», тобто діставати чого-небудь. Сажень — це розмах рук. А відстань між кінчиками середніх пальців також розкинутих рук — мірний або маховий сажень. Його розмір — 176 см. Третім сажнем, який можна уважати таким, що входив до системи давньоруських мір, бо коефіцієнтом 2 співвідносився з аршином, ліктем і п'яддю, був казенний сажень — 216 см.
Про великого широкоплечого чоловіка кажуть — косовий сажень в плечах. Ясно, що це перебільшення, але зрозуміло і те, що це якийсь більший від простого сажень. Так воно і є. Косовий сажень — це міра довжини, що дорівнює відстані між кінчиком середнього пальця витягнутої угору і вбік правої руки і носком відставленої убік лівої ноги чи навпаки. Але ж міряти будь-що у такій позі з відставленою ногою і рукою було незручно, тому міркою косового сажня була вірьовка, перекинута через зігнуту в лікті руку: «А косовий сажень з ноги на руку, від землі до землі». Розмір цієї додаткової міри — 248 см.
Щодо косового сажня є різні припущення, найбільш правдоподібним з яких уважається гіпотеза академіка Б. А. Рибакова. На його думку косовий сажень є діагоналлю квадрата, стороною якого є маховий сажень. Очевидно, він створений майстрами-будівельниками, які, перш ніж будувати будинок, робили креслення
в натуральну величину прямо на будівельному майданчику. Отримані діагоналі (лінії, що йдуть навскіс) і почали називати косовими сажнями.
