Таким чином, система російських мір довжини на початку XVIII ст. виглядала так:
— Верста межова = 2 верстам путєвим = 1000 сажням = 2,160 км.
— Верста путєва = 500 сажням = 1,080 км.
— Сажень = 3 аршинам = 12 четвертям = 48 вершкам = 216 см.
— Аршин = 4 четвертям = 16 вершкам = 72 см.
— Четверть = 4 вершкам = 18 см.
— Вершок = 4,5 см.
Цю систему мір Л. Магницький відобразив у своїй знаменитій «Арифметиці», надрукованій у 1703 р. В його задачах присутні вже були фут і дюйм («стопа» — фут і «цоль» або «палець» — дюйм).
У суднобудуванні за кордоном використовувалися як англійський, так і голландський фут. Перевагу було надано першому. Тепер сукупність мір довжини виглядала таким чином:
— Сажень = 7 футам = 213,36 см.
— Аршин = 28 дюймам = 71,12 см.
— Фут = 12 дюймам = 30,48 см.
— Дюйм = 10 лініям = 2,54 см.
Як бачимо, сажень зменшився з 216 см до 213,36 см. Відповідно і верста в 500 сажнів зменшилась з 1080 м до 1066,8 м. А з верстою у 1000 сажнів юридично було покінчено, хоча у практиці на околицях Росії її ще іноді використовували.
Указу Петра I про метрологічну реформу не віднай-
