Відповідаємо: все це так. Але ми знаємо й те, що в Німеччині романтизм зіграв напівконсервативну ролю, а у Франції зовсім навпаки, хоч він і був архибуржуазним, бо там він привів мистецтво до реалізму, який показав нам справжню природу буржуа. Очевидно, не всюди він однаковий і не всюди відограє ту саму ролю. Ми гадаємо, що психологія пролетаріяту за даних історичних умов відповідає нашій романтиці. Ми гадаємо, що навіть консервативний песимізм романтика прогресивніш від консервативного оптимізму Дюма-сина. Ми, нарешті, гадаємо, що утилітарний підхід до мистецтва має на увазі не тільки прихільність до громадського порядку, але й до громадського ідеалу. Це, коли не помиляємось, перефразовка того-ж таки вчителя естетики. «Французькі романтики не симпатизували соціялізмові — і тому вони були практично беззмістовними». Крім того, ідеалізм художника не можна ототожнювати з ідеалізмом політика: коли політик має справу з реальною економікою, то художник, виходячи з тієї-ж економіки, має справу з іритацією (хворобливим роздратуванням) і безплотними образами. От що іще раз говорить Карл Маркс про мистецтво:
— «громадський розвиток, який виключає міфологізування природи, який вимагає від художника незалежної від міфології фантазії не міг-би ні в якому разі утворити ґрунту для грецького мистецтва».
Міфології? Її вплив на фантазію? Міфологізування природи? Так це-ж, скажуть «октябристи», ідеалізм, від якого недалеко до романтики.
Правда, друзі! Тому то ми й мислимо на сьогодня романтику вітаїзму.
Цеб-то — мистецтво бойового етапу переходового періоду. Бо це зовсім не червона просвіта. Знову повторюємо — найсправжнішими ліквідаторами пролетарської художньої штуки є «октябристські» «упростителі», вульгаризатори. В Росії, під натиском матушки Калуги воно виродилось у «фабричні гудки й труби», у нас — вироджується в «трактори й плуги». Просвітяни «почивають на лаврах», «будують нове життя», зовсім не почуваючи й не бажаючи почувати світової катастрофи — епохи горожанських війн.
Пролетарське мистецтво наших днів — це марсельєза, яка поведе авангард світового пролетаріяту на барикадні
