Ця сторінка вичитана
що-то? усе, усе позабиравъ: и жѣноче, и що було пригосподарёване, усе забрано, и слѣду нема, неначе щезло.
2.
Паробокъ Денисъ Лискотунъ робить ревизію по всѣхъ хатахъ.
Дивують ся люде та, ходячи коло уряду, бють объ полы руками и всякъ, на сю но̂чь, жде и собѣ такои напасти. Уже и Голова прийшовъ и сказавъ, що во̂нъ притьмомъ не знає, що робити! „По̂ймайте“ каже, „минѣ злодѣя; хто се у насъ краде? Я ёго!.. я ёму! Во̂нъ у мене загине у холодно̂й!“
„Та мы бы по̂ймали, якъ бы знали хто во̂нъ“, казала громада сумуючи. Ажь ось обо̂звавсь одинъ паробокъ, Денисъ Лискотунъ, и каже: „Коли-бъ дозволили по дворахъ обшукати. Вже видиме дѣло, що нѣхто съ чужихъ не наѣзджає, се певно свои.“
„А що? во̂нъ правду каже,“ розсудили старики. Црикажѣть, пане голово, якимъ моторнѣйшимъ, нехай по хатахъ скро̂зь обшукають.“