Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/78

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 70 —


Та не гадай, що згину
Я від твоїх образ;
Ох, ні, моя єдина, —
Приймав я се не раз!

Л. У.



58.

Сафіри оченьки твої,
Кохані очі милі, —
Щасливий тричі був би той,
Кому б вони зорили.

Твоє серде́нько діямант,
Воно промінням грає, —
Щасливий тричі буде той,
Для кого запалає.

Рубіни устонька твої,
Немає краще в світі;
Щасливий тричі буде той,
Хто буде їх любити.

Щасливий він!… Колиб я знав,
Де я його спіткаю, —
Кінець би щастю положив,
Зустрівши в темнім гаю.

Л. У.



59.

Я тобі на вірність клявся,
До серденька пригортав,
В сіті власні я попався
І за правду жарт прийняв.