Сторінка:Кобзарь Тараса Шевченка. Частина трета (1895).pdf/106

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 96 —

думку там продають ся і ковбаси нїмецькі. Топоґрафія міста більш чи менш відома вже менї і я, дякуючи Євдосї, булочну нїмецьку швидко знайшов. Але коли я у булочній, замісць булки, спитав ковбаси, добродушна, кругла твар нїмця витягла ся і обережненько всьміхнула ся. Бачачи, що я не жартую, питаючи ковбаси, нїмець не жартома і відповів менї, що він майстер булочний, а не ковбасний і що майстера ковбасного на усе місто нема нї єдиного, коли-ж я в крамницї Сарептській не знайду ковбаси, так вже до самого Саратова й не побачу нїде нї однієї ковбаси. Нїмець додав, що сарептська крамниця вельми не близько від осередку міста. Через се я й відклав на завтра своє шукання.

Сегоднї 8. серпня. Сегоднї човен поштовий попливе з Новопетровського до Гурєва і повезе Фіялківського і інчих, що визволені разом зі мною. Ба жаю тобі, Фіялківський лїпшої пришлости, ти дїйсне заробив її. Він і Мостовський, прощаючись, дали менї свої адреси на пришле, та ледві чи завяжеть ся коли у нас листованнє, бо я не належу до касти дурноляпів, а вони яко люди більш за мене практичні, теж не пересипати муть з пустого в порожне. Але-ж споминки про вас, мої друзяки благородні! я берегти му до віку.

9. Вранцї в 5-ій годинї, не маючи що робити, пішов я на Косу (на пристань), провідати моїх арґонавтів Новопетровських, що так бистро переплили зі мною море Хвалинське. Рибу свою вони продали, накупили хлїба та з отсїм золотим руном завтра й попливуть до пустельних берегів півострова Мангашлика. Бажаю вам, відважні плавцї, щасної плавби! Поклонїть ся за мене скелям прибережним, де я перебув стільки ночий безсонних! Поклонїте ся за мене комендантові, та благородному Мостовському, а більш нїкому.

Попрощавшись з арґонавтами, я пішов до любих ісадів (базар з їжею). Опріч фруктів, городини, та хлїба печеного, нїчого на тих ісадах я не помітив. Мяса не продають, бо піст Спасівка, а рибу