дал! Постоли плїв — варвар та тільки шкодив і моїй любій Тетянї.
20. Сегоднї у мене день провід: доктора Кутерема, Кебера, Шрейдерса і Фрейлїха провів в Петербург, а Брилкина в Казань. Він поїхав на якийсь товариський завод, що біля Казанї.
21. Бенефіс любоньки Піунової. Театер повнїсенький! Бенефіциянтка-чарівниця. Яка гарна тема на ґазетну статейку! А що? чи не спробувать би? Попробуймо!
22. Переїздячи через Нижнїй до Вятки на службу, провідав мене сегоднї Яків Лазаревський. Він не що-давно з України. Розповів про сьвіжі гидоти в моєму рідному краю. Між інчим розповів про сумну ворохобню Катеринославську р. 1856 і про свого родича Н. В. Білозерського. Сей філянтроп-дїдич так обдер своїх крепаків, що вони склали про єго пісню, котра кінчить ся ось як:
А в нашого Білозера |
Невинна, простосерда пімста.
23. „Дочь втораго Полка“ нїкчемнїйший твір Донїчеті. Лїбрето — нїсенїтниця і не натурально. — Небіжчикові нашому Тормазу[1], мабуть вельми до вподоби припадав отсей твір-неотеса. Та чи не по єго заказу він і сплодив ся на сьвіт божий. Я памятаю, що в Петербурзї сю оперетку грали колись при єму з великою дисциплїною. Тепер вона і отсю свою найбільшу вагу згубила. Щоб сказав на се Тормаз? Він би Ґедеонова [2]) закинув на місяць на гобвахту.