Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/165

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 133 —


Нехай буде Голий:
Бач обідраний...« »Погано!«
»Ну хиба Бідою?«
»Ні, погано...« — »Стрівай лишень...«

16)Де ти, де ти? подивися,
Моя сиротина...

17)Може тяжко клене долю,
По Польщі блукає,

18)Забуде, і може...
У будинку господиня, —
А Лях...

19)Доле моє, серце моє!
Чом ти не в Вільшаній?
А може й там, може плаче:
Тяжко їй, небозі!
Може з батьком виглядає...«
І хлинули слёзи,
Дрібні, дрібні полилися;
Де вони взялися!
А Залізняк гайдамакам
Кричить: »опиніться!...«
У ліс, хлопці! вже світає
І коні пристали:
Попасемо!« — повернули
У ліс та й сховались.

20)Тяжко ёму, сіромасі,
Бороться з нудьгою.

21)Цобе яром гайдамаки
З шляху повернули.

22)»Гей, старчиня! Пострівай лиш!«
— »Я не старець, пане!
Я... Гайдамака.«

23)Потрусили, та й потягли
Ще карать мерзених.

Цім віршем закінчається глава »Гупалівщина« у вид. 1841 і Семиренка 1860. На властнім екзем. Тараса Григорьєвича вид. Семир. додав вірш »у Лисянку«, що пішов у вид. Кожанчикова.. Ред.

24)Бенкет у Лисянці. У вид. 1841 ця глава зветься: »Старосвітський Будинок

25)І в пеклі не вміють
Так закурить: Гнилий Тикич.

26)Оксано! Оксано!«
Так Галайда кричить, шука
Ляхів по пожару;
А тим часом гайданаки...

27)Сидить один кінці стола.

28)Мусить пропадати.
Та й заплакав; всі танцюють,
А Галайда плаче:
Нудно ёму... а із яру
В киреї козачій . . .

29)»Бачиш? Гайдамака!
Ось... копійка!«
— »Не бреши, проклятий!
Признавайся, я Ярема...
Ти конфедератів
Із хутора до титаря
Повів у Вільшану...
Признавайся! Я все знаю;
Де діли Оксану?«
Махнув ножем »Ховай Боже!«
— »Я тебе сховаю!«
»У будинку на тим боці...«
— »Виручай, як знаєш.
На золото.« Сипле ёму
Жненею з кишені.
»Треба Гонту...« — »Потім, потім,
А не то свяченим!«
»Добре, добре! пострівайте!«
— »Ніколи! проклятий,
Ходім вкупі!...« — »Які ж бо ви,
Яремо, завзяті.
Вам не треба, один піду:
Гроші мур ламають.
Скажу Ляхам: звність Паца...«
»Добре, добре, знаю!
Іди швидче!« — »Зараз, зараз!
Гонту забавляйте
З пів-упруга; а тан нехай.
Ідіть же, гуляйте...
Куди везти?« — »В Майданівку! 17.
В Майданівку, чуєш?«
»Чую, чую!« І Галайда...

30)»Гойда, діти! гасне, гасне
Велик-день козачий!«