Ця сторінка вичитана
— 212 —
Везуть труну малёвану,
Китайкою криту;
А за нею з старшиною
Іде, в чорній свиті,
Сам полковник компанійський,
Характерник з Січи.
За ним ідуть есаули,
Та плачуть ідучи.
Несуть пани есаули
Козацькую збрую:
Литий панцирь порубаний,
Шаблю золотую,
Три рушниці-гаківниці
І три самопали;
А на збруї козацькая
Кров позасихала.
Ведуть коня вороного —
Розбиті копита,
А на ёму сіделечко,
Хустиною вкрите.
Вечір.
Аф. Ал. Лазаревській.
Садок вишневий коло хати;
Хрущі над вишнями гудуть;
Плугатарі з плугами йдуть;
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сімья вечеря коло хати;
Вечірня зіронька встає;
Дочка вечерять подає;
А мати хоче научати, —
Так соловейко не дає.
