Ця сторінка вичитана
1847.
(Друге півроччя.)
Думи мої, думи мої!
Ви мої єдині!
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині!
Прилітайте, сизокрилі
Мої голубьята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З Киргизами убогими!
Вони вже убогі,
Уже голі... Та на волі
Ще моляться Богу.
Прилітайте ж, мої любі!
Тихими річами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.
Моїм соузникам.
Згадайте, братія моя,
(Бодай те лихо не верталось!),
Як ви гарнесенько і я
Із-за решотки визирали
І, певне, думали! „коли —
На раду тиху, на розмову —
Коли ми зійдемося знову
На сій зъубоженій землі?“
