|
„По дорозі рак, рак,
Нехай буде так, так!
Як-би таки молодиці
Посіяти мак, мак!
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!
А вже ж тиї закаблуки
Набралися лиха-муки...
Дам лиха закаблукам,
Дам лиха закаблам,
Достанеться й передам!“
Аж до Межигорського Спаса
Протанцював сивий,
А за ним і товариство
І ввесь святий Київ.
Дотанцював аж до брами,
Крикнув: „пугу, пугу!...
Привітайте, святі ченці,
Товариша з Лугу!“
Свята брама одчинилась —
Козака впустили;
І знов брама зачинилась,
На вік зачинилась
Козакові.
Хто ж цей сивий
Попрощався з світом?
Семен Палій Запорожець,
Лихом недобитий.
|
