|
Буває, иноді старий,
Не знає сам чого, зрадіє,
Неначе стане молодий
І заспіває, як уміє.
І стане ясно перед ним
Надія ангелом святим
І зоря, молодость ёго,
Витає весело над ним.
Що ж се зробилося з старим,
Чого зрадів оце? Того,
Що, бачите, старий подумав
Добро якесь комусь зробить.
А що ж як зробить! Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить:
|
