Ця сторінка вичитана
— 284 —
Високую могилоньку
На тій Україні.
На весілля товариство
Вийде погуляти,
Та винесе самопали,
Викотить гармату.
Як понесуть товариша
В новую світлицю,
Загомонять самопали,
Гукнуть гаківниці.
Як положить отамана
В новій хаті спати,
Заголосить, як та мати,
Голосна гармата.
Гукатиме-кричатиме
Не одну годину,
І рознесе тую славу
По всій Україні.
1849. Надъ Араломъ.
Ой чого ти почорніло,
3еленеє поле?
— Почорніло я від крови
За вольную волю.
Круг містечка Берестечка,
На чотирі милі,
Мене славні Запорозці
Своїм трупом вкрили.
Та ще мене гайворони
Укрили з півночі...
Клюють очі козацькиї,
А трупу — не хочуть.
Почорніло я, зелене,
Та за вашу волю...
Я знов буду зеленіти,
