|
На ниву в жито у-ночі,
На полі, на роздоллі,
Зліталися по волі
Сичі —
Пожартувать,
Поміркувать,
Щоб бідне птаство заступить,
Орлине царство затопить
І геть спалить;
Орла ж повісить на тичині
І, при такій годині,
Реслублику зробить.
І все б здавалося? А ні!
Щоб не толочили пашні —
Воно було б не диво,
Як-би хто инший на тій ниві
Сільце поставив, а то зірк —
Таки голісінький мужик
Поставив любо, та й пішов
В копиці спать собі. А рано,
Не вмившися, зайшов
Гостей довідать. Та й погані —
Усі до одного Сичі!
Оце тобі вари й печи !
Щоб не нести до-дому
|
