Перейти до вмісту

Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/328

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 296 —

Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
— Мені мати купувала.
— Мені батько справив.
— А мені хрещена мати
Лиштву вишивала.
„А я в попа обідала!“
Сирітка сказала...



 


Ой умер старий батько
І старенькая мати,
Та нема кому щирої
Тії радоньки дати...
 Що мені на світі
 Сироті робити:
 Чи йти в люде жити,
 Чи дома журитись?
Ой пійду я в гай зелений
Посажу я руту:
Як що зійде моя рута,
Остануся тута, —
 Прийде милий в мого хату
 Хазяїнувати;
 А як же ні — то я пійду
 Доленьки шукати...
Посходила тая рута,
В гаї зеленіє...
А дівчина-сиротина
У наймах марніє!