Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/330

— 298 —

На улиці не весело
В хаті батько лає,
А до вдови на досвітки
Мати не пускає.
Що ж мені робити,
Де мені подітись, —
Чи то з иншим полюбитись,
Чи то утопитись?
Ой надіну я сережки
І добре намисто,
Та піду я на ярмарок
В неділю на місто.
Скажу ёму; „сватай мене,
Або одчипися, —
Бо як мені у матери,
То лучче втопиться.“

---

 

Як-би мені, мамо, намисто,
То пішла б я завтра на місто;
А на місті, мамо, на місті —
Грає, мамо, музика троїста; ^[1]
 А дівчата з парубками
 Лицяються ^[2]... Мамо! мамо!
 Безталанна я!

 Ой пійду я Богу помолюся,
Та пійду я у найми наймуся,
Та куплю я, мамо, черевики,
Та найму я троїсті музики:
 Нехай люде не здивують,
 Як я, мамо, потанцюю...
 Доленько моя!

---

1. Там музика грає троїста. (Льв. вид.)
2. Кохаються (ib.)