Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/331

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 299 —


 Не дай мені вік дівувати,
Коси мої плести-заплітати,
Бровенята дома зносити,
В самотині віку дожити...
 А поки я заробляю —
 Чорні брови полиняють...
 Безталанна я!



 


Як-би мені черевики,
То пішла б я на музики...
 Горенько моє!
Черевиків немає;
А музика грає, грає,
 Жалю завдає!
Ой піду я боса полем,
Пошукаю свою долю:
 Доленько моя!
Глянь на мене чорнобриву,
Моя доле неправдива,
 Безталанна я!
Дівчаточка на музиках
У червоних черевиках...
 Я світом нужу...
Без роскоши, без любови,
Зношу свої чорні брови —
 У наймах зношу!...



 


І багата я,
 І вродлива я,
Та не маю собі пари,
 Безталанна я!
Тяжко-важко в світі жить
 І нікого не любить,