Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/341

— 309 —

„А де ваша, діти, мати?“
Сердешній питає.
— „Тату! тату! наша мати
У шинку гуляє.“

 

---

 

Утоптала стежечку
 Через яр,
Через гору, серденько,
 На базар.
Продавала бублики
 Козакам,
Вторговала, серденько,
 Пъятака.
Я два шаги, два шаги
 Пропила,
За копійку дудника
 Найняла.
Заграй мені, дуднику,
 На дуду,
Нехай своє лишенько
 Забуду.
Оттака я дівчина.
 Така я!
Сватай мене, серденько, —
 Вийду я!

 

---

 

У перетику ходила
 По горіхи,
Мірошника полюбила
 Для потіхи.
Мельник меле, шеретує.
Обернеться, поцілує —
 Для потіхи.