Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/342

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 310 —


У перетику ходила
 По опеньки,
Лимаренка полюбила
 Молоденька.
Лимарь кичку зашиває,
Мене горне, обнімає —
 Молоденьку.

У перетику ходила
 Я по дрова,
Та бондаря полюбила
 Чорноброва.
Бондарь відра набиває,
Мене горне-пригортає —
 Чорноброву.

Коли хочеш добре знати,
 Моя мати,
Кого будеш по-переду
 Зятем звати —
Усіх-усіх, моя мамо,
У неділеньку зятями
 Будеш звати.

Туман, туман долиною —
Добре жити з родиною;
А ще лучче за горою
З дружиною молодою.
Ой пійду я темним гаєм —
Дружиноньки пошукаю.
„Де ти? де ти? озовися!
Прийди, серце, пригорнися!
Нумо, серце, лицятися
Та поїдем вінчатися.
Щоб не знали батько й мати,
Де ми будем ночувати.“