З переляку
Вмерла Катерина;
А Максим на пожарище
Та на попелище
Подивився... нема ради!
Тільки вітер свище
У димарі та в коміні...
Що тут в світі діять,
І що тепер ёму почати?
Подумавши, перехристивсь
Та й знов пішов у наймити
Голодні злидні годувати;
Вдова зосталась не сама,
А з сином парубком; женити
Ёго збіралась в осені,
Аж гульк!.. од матушки-цариці,
Таки із самої столиці,
Прийшов указ — лоби голить;
Се в перший раз такий указ
Прийшов з Московщини до нас,
Бо на Вкраїні в нас бувало
У козаки охочі йшли,
А в пікинери вербували —
Та теж охочих... На селі
Зібралася громада радить —
Кого голить у москалі.
Порадили громадою —
І вдовиченка ледащицю
Забили в скрепицю,
Та й повезли до приёму!
Он-яке твориться
На сім світі, яка правда
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/364
Ця сторінка вичитана
— 332 —
IV.
