Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/505

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 31 —


В Німецькій пучині
Нашій правді! Твоє море
Славянськеє, нове,
За-того вже буде повне,
І попливе човен
З широкими вітрилами
І з добрим кормилом;
Попливе на вольнім морі,
На широких хвилях.
Слава тобі, славний Чеху,
Бо віки і віки!
Ізлив-єси в одно море
Славянськиї ріки!

Привітай же в своїй славі
І мою убогу
Лепту — думу немудрую
Про Чеха святого,
Великого мученика,
Про славного Гуса!
Прийми, отче, а я тихо
Богу помолюся,
Щоб усі Славяне стали
Добрими братами
І синами сонця правди
І єретиками
Оттакими, як Констанський
Єретик великий!...
Мир мирові подарують
І славу вовіки!

22 Ноября, 1845. Переяславль.