Давно те діялось! Ще в школі.
Таки в учителя дьяка
Гарненько вкраду пьятака,
(Бо я було трохи не голе —
Таке убоге!) та й куплю
Паперу аркуш, і зроблю
Маленьку книжечку; хрестами
І везерунками з квітками
Кругом листочки обведу,
Та й списую „Сковороду“
Або „три царіє со дари;“
Та сам-собі у бурьяні,
Щоб не почув хто, не побачив, —
Виспівую було та плачу…
І довелося знов мені
На старість з віршами ховатись,
Мережать книжечки, співати
І плакати у бурьяні,
І тяжко плакать!… і не знаю,
За що мене Господь карає…
У школі мучилось, росло,
У школі й сивіть почало,[1]
