Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/606

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 132 —


На верстовім шляху в полі
Корчма під вербою [1]
Стоїть собі в холодочку;
А по-під корчмою
Сидять в путах арестанти.
Трохи одпочити
Позволено бідолахам,
Та води напитись.
Сидять собі, розмовляють,
А де-хто й куняє.


  1. Ішов етап із городу
    Та й став під корчмою
    Одпочити в холодочку,
    Та води напитись,
    Як-то дадуть! Бо буває
    Далеко носити
    То й вибачить таки треба!
    А тим часом стали
    Коло корчми аж три тройки;
    Дзвоники брязчали,
    Грала музика троїста,
    Люде гомоніли,
    Та весельної співали,
    Бо було весілля:
    Молодую везли в хутір
    Та так опинились
    Коло корчми. Коні бідні,
    Бачте, потомились!
    Он як хропуть! Що ж се сталось?
    Плакать перестала
    Молода їх. Вона того
    В залізах пізнала
    Того хлопця молодого,
    Що заколов пана,
    Та нікому й не сказала.
    А придани пьяні
    Й не пізнали, й не бачили,
    Як перелякалась
    Молода їх арестанта;
    І як потім стала
    Розмовлять з ним і оддала
    Перстень молодого —
    Рестантові. Не бачили
    Придани нічого!
    Це та сама молодая,
    Що сей безталанний
    Вирвав вилами у пана
    І несе кайдани
    У Сібір несе за неї.
    Як-би хоч любились?
    То й не жаль було б сіроми;
    А то так случилось,
    Просто з запалу та й годі.
    Молодиї сіли
    Та й поїхали до-дому
    І етап в дорогу
    Забрязкотав кайданами,
    Помолившись Богу
    За молоду. Бо молода
    Всіх почастувала.
    Приїхали. — Заспівали
    Та затанцювали
    До вечора, а в-вечері
    Молоду шукали!
    Та не найшли, не дознались
    Де вона поділась.
    І слёзами упилося
    Веселе вісілля!
    Молодий той у коморі
    Сам собі ночує,
    А молода за етапом
    У Сібір мандрує!
     (Перш. рукоп.)