Ця сторінка вичитана
— 132 —
На верстовім шляху в полі
Корчма під вербою [1]
Стоїть собі в холодочку;
А по-під корчмою
Сидять в путах арестанти.
Трохи одпочити
Позволено бідолахам,
Та води напитись.
Сидять собі, розмовляють,
- ↑ Ішов етап із городу
Та й став під корчмою
Одпочити в холодочку,
Та води напитись,
Як-то дадуть! Бо буває
Далеко носити
То й вибачить таки треба!
А тим часом стали
Коло корчми аж три тройки;
Дзвоники брязчали,
Грала музика троїста,
Люде гомоніли,
Та весельної співали,
Бо було весілля:
Молодую везли в хутір
Та так опинились
Коло корчми. Коні бідні,
Бачте, потомились!
Он як хропуть! Що ж се сталось?
Плакать перестала
Молода їх. Вона того
В залізах пізнала
Того хлопця молодого,
Що заколов пана,
Та нікому й не сказала.
А придани пьяні
Й не пізнали, й не бачили,
Як перелякалась
Молода їх арестанта;
І як потім стала
Розмовлять з ним і оддала
Перстень молодого —
Рестантові. Не бачили
Придани нічого!
Це та сама молодая,
Що сей безталанний
Вирвав вилами у пана
І несе кайдани
У Сібір несе за неї.
Як-би хоч любились?
То й не жаль було б сіроми;
А то так случилось,
Просто з запалу та й годі.
Молодиї сіли
Та й поїхали до-дому
І етап в дорогу
Забрязкотав кайданами,
Помолившись Богу
За молоду. Бо молода
Всіх почастувала.
Приїхали. — Заспівали
Та затанцювали
До вечора, а в-вечері
Молоду шукали!
Та не найшли, не дознались
Де вона поділась.
І слёзами упилося
Веселе вісілля!
Молодий той у коморі
Сам собі ночує,
А молода за етапом
У Сібір мандрує!
(Перш. рукоп.)
