|
XII.
І в Рім галера приплила.
Минув і тиждень той. І Кесарь [1]
Постригши сам себе в Зевеса,
Завдав Зевесу юбілей.
Ликує Рім. Перед куміра
Везуть возами ладон, миро,
Гуртами гонять християн, [2]
Мов у різницю. І кров тече...
Ликує Рім...
І гладіатор і патрицій,
Обидва пьяні. Кров і дим
Їх упоїв; руїну слави
Рім пропиває, тризну править
По Сципіонах. Лютуй, лютуй, [3]
Мерзений старче! Розкошуй
В своїх гаремах! із-за моря
Уже встає святая зоря.
Не громом праведним, святим
Тебе убьють: ножем тупим
Тебе заріжуть, мов собаку,
Убьють обухом...
|
