|
В зеленому баговінні
Трохи одпочину...
Та може ще, хоч каліку,
Приведу дитину.“
Дарма! аби собі ходило,
Та вміло матір проклинать!
А он, чи бачиш: на могилі
Очима лупа кошеня?
Іди до мене! Кицю! Кицю!...
Не йде прокляте бісеня!
А то дала б тобі напиться
З моєї чистої криниці... (приспівує.)
„Стоїть кутя на покуті,
А в запічку діти;
Наплодила-наводила,
Та нема де діти.
Чи то потопити?
Чи то подушити?
Чи жидові на кров продать,
А гроші пропити?“
Що, добре наші завдають?
Сідай лиш близшенько, от-тут.
Отто-то й то! А ти не знаєш,
Що я в Волощині була?
Я розскажу, як нагадаю...
Близнят в Бендерах привела,
У білих Яссах колихала,
У Дунаєві купала,
В Туреччині сповила,
Та до дому однесла,
Аж у Київ. Та вже дома
Без кадила, без кропила,
За три шаги охрестила;
А три шаги пропила;
Упилася! упилась!
І досі пьяна!...
|
