|
І свічечку дала в руки
І перехрестила.
Заснув ворог перед нею,
Як тая дитина,
А її за свою душу
Молитись покинув.
Сорокоусти наймала
У Київ ходила
Та за пана покойного
Господа молила.
І в-осені вернулася
В село зімувати.
Ніби матір привітали
Ласкаві дівчата.
І знов стали на досвітки
До неї ходити;
І знов стали, як матері
Лукії годити;
А вона їх научала,
Як на світі жити;
Розсказує, як і вона
Колись дівувала,
І як пана полюбила,
Покриткою стала,
І як стригою ходила,
Близнят породила,
Як блукала з циганами,
І як її вчила
Лікарувать Маріула;
І все, що робилось, —
Усе було розсказує,
Аж плачуть дівчата
Та хрестяться... жахаються,
Ніби пан у хаті...
А вона їм розсказує,
Нросить-закдинає —
Щоб з панами не кохались,
|
