Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/685

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 211 —


Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух спалить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі, небога,
До суду Божого-страшного!
А панство буде колихать, [1]
Храми палати мурувать,
Любить царя свого дурного [2]
Та византійство прославлять,
Та й більше, бачиться, нічого!
22 Ноября 1858 р.




  1. ... буде панувать. (ib.)
  2. ... свого пьяного. (Рук. вар.)