Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/687

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 213 —

Як-би-то ти, Богдане пьяний,
Тепер на Переяслав глянув,
Та на замчище подививсь, —
Упився б, здорово упивсь!

І препрославлений козачий
Розумний батьку... і в смердячій
Жидівській хаті б похмеливсь,
Або б в калюжі утопивсь
В багні свинячім...

Амінь тобі, великий муже!
Великий... славний, — та не дуже!...
Як-би ти на-світ не родивсь,
Або в колисці ще упивсь,
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного... Амінь!...
19 Августа 1859. Г. Переяслав.



Во Іудеї, во дні они,
Во время Ирода царя,
Кругом Сіона й на Сіоні
Романські пьяні легіони
Паскудились. А у царя,
У Ирода таки самого,
І у порогу й за порогом
Стояли ліктори. А царь
Лизав у ліктора халяву,
Щоб той ёму на те на все,
Хоч пів-динарія позичив.
А той кишенею трясе,
Виймає гроші і не лічить,
Неначе старцеві дає...
І пьяний Ирод знову пьє!