Сторінка:Коковський Франц. Юнацькі серця (Львів, 1938).djvu/45

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
II.
 

Із тихої задуми будить Левка голос матері.

— Ти спиш, синку?

— Ні, матусю, слухаю…

— Треба тобі перейти до другої кімнати з того боку хати…

— Чому?