Сторінка:Коковський Франц. Юнацькі серця (Львів, 1938).djvu/53

— Сину…

— Так! матусю! У вже все розміркував собі…

— Як?

— Бачиш, матусенько, я так собі міркую: коли не стало мойого татуся, щоб далі обороняв нашу Батьківщину, його місце повинен хтось засту-