Перейти до вмісту

Сторінка:Коляда Г. Арсенал сил (1929).pdf/35

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Раби, раби! О скіль емоцій,
буяння, радости в очах!..
Ми переможемо, доскочем —
будь що: і кров і жах!!

Іванна підросла і в неї почався період ідеалізованого кохання, коли ходиш мов божевільний з передчуттям чогось невідомого й чеканням. Іванна марить про Данька, але той… далеко!

Прекрасна українська природа з шевченківськими пейзажами акомпанує настроєві Іванни…

Що за дівчина струнка
віночки сплітає?
В неї сукненька руда,
в неї личко грає!

Ось на вулиці вона,
танки та музика.
Чом Іваннонька сумна,
зиркаєш так тихо?..

На дубках розсілись хлопці,
цигарки у зуби,
Ой заграв музика скоки —
аж по гаї луни!

34