І тиснуть в лапах без кінця…
А що сказав би Карло Маркс?
Та годі, Маркс також кохавсь…
Одна біда, що буржуазка!
Ех, на левадах ромашки
яснолиції в травах —
наша дійсність — охапки
Золотого Травня!
Кирило Сливух — бандит над бандитами. Ряба морда у нього така страшна, що від його вигляду та очей старі баби падали непритомними. Цей тип гуляє, йому ніпочім ані ідеї, ані шукання. Лозунг його — „ой, яблучко, куди котишся!“ А куди воно докотиться, не важно…
Пройшов огонь і воду й мідні труби
Кирило Сливух.
До всього майстер цей чудак,
кругом шістнадцяти козак!
Завжди регочеться, хоч сум
йому тельбухи прогриза —
то флейту візьме він до губ,
то на гармошці: трин-та-за!
І вічно сміх йому кривить
лице рябе, як решето,
із уст же посмішка летить, —
забавний дуже оцей чорт!
45
