Перейти до вмісту

Сторінка:Коляда Г. Арсенал сил (1929).pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


В бою хоробрий ніпочім,
ні смерть, ні шабля, ні свинець!
Під ним скажений тремтить кінь,
басує гривою на герць.

У нього зір бува страшний,
коли він хоче налякать,
а від бороди його баби,
як мов від чорта — утікать!

Серед бандитів він бандит,
хоробрий батько, отаман.
Кирило анархістом ріс
і анархіста вб'є наган.

Привольна мати Україна,
дозвільний степ і байраки, —
не одного дала бандита,
не одного лежать кістки.

Де лан колоситься так пишно
і хвиля злотні поганя —
крови людської в нім не видно,
не видно вбитого коня.

Лиш з уст сучасників леґенди
потомкам скажуть про борню…
Та інколи поети
із горя щось утнуть.

Уявіть собі, цей бандит Кирило Сливух закохався в Іванну — бо ж природа так установила, що кожен має право закохуватись…

46