інтимні прозорі шати — солов'ї буйно співають про прекрасне кохання і дзвінчать жуки — усе живе, радіє, веселиться —
а Іванна також радіє, розтулює трояндові вустоньки, зубками блискає —
та Кирило Сливух, відважний, хоробрий бандит, сумує страшенно, плач розтинає груди і хочеться йому впасти на траву зелену, траву м'яку, запашну і плакати, вилити сльози на землю чорну та й самому піти в землю…
Як ненавидить себе Кирило, з яким призирством дивиться він на своє тіло, на обличчя небрите з колючою бородою, на губи, що в кутках приховали зневажливий усміх до всієї тої істоти, що носить імення славетного бандита Кирила Сливуха!
У хвилю таку подвоюється його істота і з'являється інша людина, прекрасна, вродлива: народжується інший Кирило — той, що кохає, відчуває соняшну буйність, запах троянд і такий ніжний, теплий і милий!..
48
