Тут Кирило очі розкриває,
До своїх друзів промовляє,
Велить їм вбивця не шукати,
Та його слухати, пильно вислухати…
Надзвичайне зібрання бандитів повне вигуків, суперечливих промов і жестів. Мова йде про Іванну та Кирила. Бандит Сливух з забинтованою головою й руками, від чого його вигляд жахливий і кумедний, удавсь до громади зі скаргою на Іванну. Його промову можна звести до трьох основних пунктів:
|
1. Я — Кирило Сливух, кохаю отаманку бандитського загону, славетну Іванну. 2. Що мені робити, коли не можу жити без неї, моє кохання таке велике і палке, а тепер, коли анархія, то чому ж я маю мучитися, а вона на мене уваги не звертає і мені таке, що хоч з мосту та в воду або кулю з нагана собі всадити! 3. Отаманка Іванна кинула в мене бомбу, трохи на смерть не вбила, за те, що я її так люблю… Увага. Так що ж це таке? Коли свобода і анархія у нас, то нехай вона не робить такого! |
53
