бода Миколаєвка, що тепер в Павлоградському уїзді Катеринославської губ. Козаку Шаповалу, щоб він доглядав за родючим деревом на острові Денека, призначено володіти сим островом, щоб ніхто не рубав родючого дерева, котре повинно буть на користь усім. Вдові козака Силисі, що як чоловік її заняв землю під зімовник, прикохав родюче дерево і через 13 літ владів, обзавівши своїм трудом, то їй і на далі тим володіти і ніякої перешкоди їй не робить. Одже у таких документах звичайно прибавлялось: „впредь до розгляду або впредь до ласки військової“. З сього ясно видно, що землею порядкує військо-кош запорожський, котрий передавав козакам і хуторянам тільки право дочасного володіння, а право власности зоставалося за всім військом, і те право користуватись землею надавалося звичайно тім, хто затратив свою працю коло землі, хто сам міг її обробляти або господарювати на ній.
Тепер от багато балачок іде про так званну націоналізацію землі по думці американця Генри Джорджа, щоб земля із приватної власності була повернута у власність всенародну, щоб вона належала цілому народові (нації) і щоб надавалася тільки тім, хто має сам її
