Цю сторінку схвалено
Я сів у кутку і придивлявся праці Хольмса, як учень професорові. Вікно, портєри, килим, фотель, шнур, кожду дрібницю було пореглянуто дуже уважно. Труп нещасливого барона було винесено, але позатим все лишилось так, як ми знайшли перед полуднем. Потім цілком для мене несподівано, Хольмс виліз на край комину. Високо над ним звішувався кінец червоного шнура, довжиною заледве кілька цапів. Хольмс довший час приглядався сьому шнуру, коли нарешті, ба-
