— Будете зараз обідати, пане?
— А обід готовий?
— Зараз буде готовий. Я поставив гарячу воду в ваших кімнатах. Ми з жінкою будемо раді, льорде Генрі, служити в вас, поки ви не переміните все, бо при нових умовах у такому будинку ви мусите мати більше слуг.
— Яких нових умовах?
— Я хотів тільки сказати, що льорд Чарльз жив дуже скромно, і ми могли удвох із жінкою задовольняти всі його вимоги, а ви, напевне, захочете мати більше товариства, то вам доведеться мати більше челяді.
— Так ви збіраєтесь покинути службу?
— Тільки тоді, коли на те буде ваша згода, пане.
— Але ж ваші прадіди були з нашими вже скілька поколінь. Мені було б дуже шкода почати нове життя, ламаючи старі традіції.
Мені здалось, що на блідому обличчю клюшника з'явились признаки зворушення.
— Мені таксамо шкода, пане, і моїй жінці теж. Але, правду кажучи, пане, ми обоє дуже любили льорда Чарльза, і його смерть нас дуже вразила. Так, що саме це місце
103