цей час. А коли це було так, коли він був і останнім чоловіком, що бачив льорда Чарльза перед смертю, й першим, що зустрів і стежив за молодим наслідником, коли той вернувся до Анґлії, що ж тоді? Чи був він чиїмось аґентом, чи сам мав якісь злочинні наміри? Який інтерес мав він, переслідуючи Баскервілів? Я згадав чудну пересторогу з повирізуваних слів у статті »Таймса«. Чи то було його діло, чи когось иншого, хто взявся шкодити його плянам? Гольмс сам казав, що такого складного випадку у своїй довгій серії сенсаційних розслідів у нього ще не було. Вертаючись додому сірим самотним шляхим, я молив Бога, щоб Шерльок Гольмс швидче увільнився від своїх обов'язків і міг приїхати сюди, щоб зняти з моїх плечей важкий тягар відповідальности.
Несподівано думки мої були перервані: хтось за мною біг і кликав мене по імени. Я повернувся, сподіваючись зустріти Дра Мортімера, але був дуже здивований, побачивши незнайомого чоловіка, що гнався за мною. Це був невеликий, сухий, трицять-або сороклітній чоловік, чисто виго-
111
