Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/118

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


їхали сюди незабаром після того, як льорд Чарльз оселився в замку. Але завдяки моїм звичкам природника, я вивчив кожен куточок тут у околиці і, думаю, мало хто знає місцевість краще, ніж я.

— Хіба її так трудно знати?

— Дуже трудно. Бачите, наприклад, цю велику долину на північ, з невеличкими горбками? Ви не помічаєте нічого особливого на ній?

— Нічого, хіба, що це було б знамените місце, щоб прогнати коня навскоки.

— Натурально, що ця думка прийшла вам у голову, але ті, що таксамо думали, заплатили життям за неї: бачите ясно-зелені плями на долині?

— Бачу, вони здаються більш родючими, ніж решта.

Степльтон засміявся:

— Це величезне багно, — сказав він. — Один незручний крок і смерть, чи людині, чи скотині; вчора лиш я бачив, як один з поні, що паслись тут на степу, ступив туди і вже не виліз. Довгий час я бачив, як голова його стреміла, але згодом його засмоктало. Навіть у суху погоду небезпечно пере-

117