Льорд Генрі й пані спинились на стежці і стояли заглиблені у свою розмову, коли раптом я побачив, що не один я був свідком їхнього побачення. Щось зелене кинулось мені в очі, ще один погляд, і я переконався, що то був Степльтон зі своєю сіткою. Він був далеко близче до тих двох, нїж я, і, здавалось, наближався до них. У цю хвилину льорд Генрі раптом обняв міс Степльтон, його рука обгорнула її стан, але мені здавалось, що вона ухилялась від нього й одвертала голову. Він нахилився до її обличчя, але вона підняла руку, мов бажаючи одіпхнути його, ще одна хвилина, і я побачив, як вони відскочили раптом одне від одного і повернулись. Причиною переполоху був Степльтон: він швидко біг у напрямі до них, і та зелена сітка смішно теліпалась за ним; від роздратовання він розмахував руками і підскакував на місці перед закоханими. Що ця сцена значила, — я не міг зрозуміти, але мені здавалось, що Степльтон кричав на льорда Генрі, який хотів давати пояснення, все більше й більше гарячі, в міру того, як Степльтон не хотів їх слухати. Панна стояла збоку в гордій мовчанці. Нарешті,
149
