Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/180

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

факти. Треба лиш знайти її. Що нам треба зробити, як ви гадаєте?

— Зараз треба дати знати Шерльокові Гольмсові. Це дасть йому ключ, якого він шукав. Міркую собі, що це, може, приневолить його приїхати сюди.

17. жовтня. Цілий день сьогодня дощ невгаває, шелестить у плющі по стінах, капає з ринв. Я подумав про бідного каторжника на холодному, непривітному степу без даху, без захисту. Який би він не був злочинець, він таки помучився і набрався лиха, щоб спокутувати свої злочинства. Тоді подумав і про того другого на степу, обличчя, що бачив у фіякрі в Льондоні, постать уночі на скелі. Чи він теж був під дощем на степу, наш невідомий доглядач, чоловік темряви! Увечері я одяг кавчуковий плащ і пішов надвір; наскрізь мокрий торф під ногами, холодний вітер і дощ б'є у в лице, на серці важке передчуття. Дійшовши до скелі, на якій я бачив нашого невідомого нічного ворога, я зійшов на горб і оглянув сумну рівнину. Вітер гнав хвилі дощу здовж рудих горбів і балок, важкі чорні хмари висіли низько над землею й зачіпали своїми

12*

179