Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/195

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

чи вона дійсно почала процес проти чоловіка тоді, коли говорила.

Та й неможливо було, щоб вона посміла сказати, що не була в Баскервільському замку, коли б дійсно там була, бо туди можна дістатись лише в екіпажі, й такої подорожі вона не могла б утаїти. Видно було, що вона говорила правду, або, принаймні, частину правди. Я пішов від неї незадоволений і роздратований. Ще раз я спинився, здавалось, перед мертвою точкою, ще раз щось мені стало впоперек як ставало на кожній стежці, якою я хотів добитися до правди. Тимчасом, чим більш я думав про вираз лиця пані Ляйонс, її манєри, тим більш мені здавалось, що вона щось таїть від мене. Чого б їй так бліднути? Чого так заперечувати й не признаватись ні в чому, аж поки її не примушено? Напевне, пояснення не таке невинне, як вона хоче примусити мене думати. А про те, я тут мусів спинитися й повернутись до иншого ключа, який треба було шукати в старому передісторічному городищу на степу. Тільки це була вказівка дуже загального змісту. Я зрозумів це, як їхав, бо кожний горб, який ми

194