Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/202

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

кинувшись досить швидко на другий поверх. — Ви побачите на власні очі і зможете собі розміркувати.

На плискуватій цинковій плятформі стояв великий телєскоп на триногах, Франклянд притулив до нього око і скрикнув із задоволенням:

— Швидче, докторе Ватсон, швидче, а то зайде за горб.

Так і є, стежкою під гору йшов поволі малий хлопчина з клунком на спині. Вийшовши на горб, він огледівсь на всі боки, наче боявся погоні, і швидко зник по той бік.

— Ну, не правда?

— Справді, в цього хлопця, здається, якась таємна справа.

— А яка справа, то навіть і поліція могла б догадатись, але від мене не довідаються ані словечка. І вас, докторе Ватсон, прошу нічого не казати. Жадного слова! Розумієте?

— Так, як хочете.

— Вони зі мню поводяться безсовісно, безсовісно, кажу вам! Пальцем не поворухнули, щоб оборонити мене. Так і мене ж

201