Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/205

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

не, той, що ніс хлопець, як я бачив телєскопом. У середині був хліб і консерви в бляшанках, а під клунком листок паперу, на якому було щось написано. Завміраючи, я схопив його, і от що було на ньому нашкрябано олівцем: »Др. Ватсон поїхав до Кумб Трасей«. З хвилину я стояв із листком у руках, і думав, що б це могло значити. Виходило, що не льорда Генрі, а мене переслідував незнайомий мені воріг, і, очевидячки, не сам, а послав за мною стежити цього хлопця, і цей лист то був наслідок того стеження. Можливо, що всі мої кроки були відомі, і я був мов оплетений тонкою сіткою шпіонажі, якої я зовсім не помічав. Я постановив не виходити звідси, поки не довідаюсь про все.

Сонце вже сідало, і захід горів золотом, яке одбивалось у озерах посеред великого багна. Здалека видно було дві вежі Баскервільського замку, і дим, що стояв над селом Ґремпен, між ними зза горба виглядала оселя Степльтонів. Повітря було тепле й тихе, золоте соняшне світло розливало навкруги спокій, але в душі в мене, без уваги на спокій, розлитий у природі, була трівога пе-

204