— І напевно обшукали всі передісторичні оселі, поки знайшли цю?
— Ні, вашого хлопця простежили, і це мені дало ключ, де вас шукати.
— Старий пан із телєскопом напевне. Я довго не міг зрозуміти, що то таке, а то сонце відбивалось на сочки його струменту.
Він устав і заглянув до середини хати.
— Ага, я бачу, Картрайт приніс мені харчі. А це що таке? Так ви були в Кумб Трасей?
— Так.
— Бачилися з панею Льорою Ляйонс.
— Еге.
— Добре, наші досліди, очевидячки, пішли паралельно і, коли ми обєднаємо наші результати, то гадаю, будемо мати досить певні відомости.
— Ну, я від цілого серця радий, що ви тут, бо справді й відповідальність, і таємниця робились занадто важкими для моїх нервів. Але відкіля ви тут узялися, і що ви тут робили? Я був певний, що ви в Льондоні і працюєте.
— Я того й хотів, щоб ви так думали.
— Так ви мною користуєтесь і все таки
208
