Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/212

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

для нашої справи краще було, щоб я не знав, що він був на степу.

— От і добре, — сказав він, побачивши, що тінь невдоволення сходила з мого обличчя. — Тепер скажіть мені про результати вашої візити до пані Льори Ляйонс; мені не трудно було догадатись, що ви до неї їздили, бо я вже розумію, в Кумб Трасей вона одна може бути нам користна для справи. В дійсности, як би ви не поїхали до неї сьогодня, дуже можливо, що я пішов би був до неї завтра.

Сонце зайшло, і темрява спустилась над степом. Ставало холодніще, і ми ввійшли до хати, де було тепліще. Тут, сидячи в сутінку, я оповів Гольмсові свою розмову з панею. Він такий був зацікавлений, що я мусів дещо повторяти по двічі, поки він задовольнився.

— Це дуже важно, — сказав він, коли я скінчив, — це заповнює те місце, якого я ніяк не міг звязати докупи в цій дуже складній справі. Вам може відомо, що між цею панею і Степльтоном існує інтимна близькість.

 

14*

211